Лауреати Державної премії України – 2009

Олександр Анатолійович Павлов

Павлов Олександр Анатолійович
Павлов Олександр Анатолійович

Ім’я Олександра Анатолійовича Павлова – ученого в галузях теорії оптимізації, ідентифікації та оптимального керування, методів розв’язання важковирішуваних задач комбінаторної оптимізації та розпізнавання, методології проектування інтегрованих АСУ, доктора технічних наук, професора, академіка АН вищої школи, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України 2009р. в галузі науки і техніки, лауреата премії ім. В.М. Глушкова НАН України в галузі інформатики, лауреата премії Ярослава Мудрого АН Вищої школи України за наукові досягнення, наукового керівника кафедри автоматизованих систем обробки інформації і управління, декана факультету інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського” добре відоме не лише в НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», а й серед наукової спільноти України та зарубіжжя.
З Київською політехнікою Олександр Анатолійович пов’язав свою долю 1963-го року, коли вступив навчатися на факультет автоматики і електроприладобудування, який успішно закінчив у 1967-му. Далі – аспірантура в КПІ, у 1970-му захист кандидатської, у 1977-му – докторської дисертацій. Професор О.А. Павлов є організатором і з 1981 р. беззмінним керівником кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління НТУУ „КПІ”, де сьогодні працюють 33 викладача, з них 17 професорів і 11 доцентів (включаючи філію кафедри в інституті кібернетики).
Науковий доробок Олександра Анатолійовича складають понад 320 наукових праць, 14 монографій, 2 підручники та посібників для студентів вищих навчальних закладів.
З 1997 р. О.А. Павлов є головою комісії з комп’ютерних наук Науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України, а з 2006 – головою комісії з галузі знань „Інформатика та обчислювальна техніка” та підкомісії з комп’ютерних наук. О.А. Павлов як провідний фахівець з напряму „Комп’ютерні науки” визначає напрямки освітньої діяльності вищих навчальних закладів України, він є співавтором галузевих стандартів освіти з комп’ютерних наук. Як відомий вчений О.А. Павлов є заступником голови Спеціалізованої ради з присудження наукових ступенів кандидата та доктора технічних наук. Член редколегій періодичних науково-технічних видань у Києві, Харкові, Одесі, Львові тощо.
У 2009 р. Олександр Анатолійович удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу „Розробка нових математичних моделей, методів та інформаційних технологій розв’язування задач оптимізації, обробки та захисту інформації”. Авторський колектив цієї роботи склали співробітники Інституту кібернетики їм. В.М. Глушкова НАНУ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Української інженерно-педагогічної академії МОН України.
Робота являє собою цикл досліджень, виконаний авторським колективом протягом 1985-2008 років з метою розробки і використання нових математичних моделей, методів та високоінтелектуальних інформаційних технологій під час розв’язування задач обчислювальної, прикладної та дискретної математики. Одержані фундаментальні наукові результати з теорії оптимізації, керування, цифрової обробки сигналів та інформаційної безпеки. До цього циклу ввійшли дослідження О.А. Павлова, присвячені новим метаевристичним методам, які дозволяють розширити коло прикладних задач:
– розробка та теоретичне обґрунтування нового методу для задачі лінійного цілочисельного програмування з довільною обмеженою областю допустимих рішень. Запропонована оригінальна схема зведення початкової задачі до задачі з одним обмеженням і невід’ємними змінними з специфічними теоретичними властивостями. Принципова новизна методу полягає в тому, що запропонований точний алгоритм пошуку цілочисельного рішення розроблено для початкової задачі з використанням теоретичних властивостей зведеної задачі (визначені сталі пріоритети кожної змінної початкової задачі, тобто пріоритети змінних не залежать від будь яких проміжних значень змінних, що дозволяє одержати перше допустиме цілочисельне рішення, що статистично значимо є оптимальним, чи близьким по значенню функціоналу до оптимального);
– розробка та теоретичне і експериментальне обґрунтування нового напрямку побудови точних ефективних алгоритмів для важковирішуваних комбінаторних задач. Принципова наукова новизна полягає в знаходженні нових статистично значущих підкласів поліноміально розв’язуваних комбінаторних задач, яке засновано на перевірці виконання в процесі розв’язку довільної індивідуальної задачі з класу важковирішуваних теоретично обґрунтованих логіко-аналітичних умов. Тобто, якщо в процесі розв’язку довільної індивідуальної задачі ці умови виконуються, то ця індивідуальна задача належить до поліноміального підкласу, і точно розв’язується поліноміальною алгоритмічною схемою. Запропонований підхід ефективно реалізован для достатньо відомих класів важковирішуваних комбінаторних задач, а саме задачі теорії розкладу для одного приладу за наступними критеріями: мінімізації сумарного зваженого моменту виконання завдань при відношенні порядку, заданому орієнтованим ациклічним графом; мінімізації сумарного запізнення виконання завдань; мінімізації сумарного зваженого запізнення виконання завдань.
– розробка на основі фундаментальних теоретичних досліджень інформаційного та алгоритмічного забезпечення системи автоматизованого управління виробництвом дрібносерійного типу.
Ці результати надруковані зокрема в наступних наукових монографіях:
1. А.А. Павлов, „Линейные модели в нелинейных системах управления”. Киев „Техніка” 1982р. ст..5 -164.
2. А.А. Павлов „Алгоритмическое обеспечение сложных систем управления”. Київ, Главное издательство издательского объединения „Вища школа” 1989р. ст. 5 – 166.
3. О.А. Павлов, О.Б. Литвин, О.Б. Місюра, Л.О. Павлова, В.І. Родіонов „Конструктивные полиномиальные алгоритмы решения индивидуальных задач из класса NP”. Київ „Техніка” 1993р., ст. 3-127.
А.А. Павлов, С.Ф. Теленик „Информационные технологии и алгоритмизация в управлении”. Київ „Техніка” 2002г. стр. 5-342
Кафедра АСОІУ, очолювана О.А. Павловим, нині живе напруженим життям навчально-наукового підрозділу дослідницького університету. Високі вимоги до підготовки магістрів у дослідницькому університеті передбачають переосмислення і певної реорганізації навчальної роботи з магістрантами для посилення її креативності. Під керівництвом О.А. Павлова магістри здійснюють складні дослідження та успішно захищають свої роботи. Їх подальша діяльність вже пов’язується з навчанням в аспірантурі під керівництвом О.А. Павлова. У масштабах України О.А. Павлов запровадив таку систему навчання, що підготовка магістрів розпочинається ще на рівні бакалаврів, а до магістратури вступають найталановитіші студенти.
Підготував 7 докторів технічних наук, 35 кандидатів технічних наук.
У грудні 2000 р. спільним наказом ректора Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” та директора інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України з метою створення спільної участі в науковій та освітній діяльності створена філія кафедри АСОІУ в інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України.
Кафедра АСОІУ протягом всього періоду свого існування постійно оновлює матеріально-технічну базу та кадровий склад. Крім напряму „Комп’ютерні науки” та спеціальності „Інформаційні управляючі системи та технології”, кафедра започаткувала в себе також і напрям «Програмна інженерія” із спеціальністю „Програмне забезпечення автоматизованих систем”. З 2017 року кафедра АСОІУ здійснює підготовку бакалаврів та магістрів за спеціальністю  126 “Інформаційні системи та технології”.
Плани на майбутнє О.А. Павлова нероздільні із планами керівництва університету – перетворити КПІ ім. Ігоря Сікорського в «Український Массачусетс».